- Високі технології і екологічна чистота
- Конкуренція в землеробстві
- Природні вороги в плодоовочівництві
- Стимулювання біологічно чистого сільського господарства
- Тваринництво – предмет дискусії
- Рибальство і квоти вилову
- Вартість промислової продукції і торгівля
1. ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ І ЕКОЛОГІЧНА ЧИСТОТА
Нідерланди - один з трьох найкрупніших експортерів сільськогосподарської продукції в світі. Найважливішими сільськогосподарськими галузями є молочне тваринництво і плодоовочівництво. В сільському господарстві, продукція якого складає біля 2,2% національного валового продукту, залучено біля 3% голландських робітників. За останнє десятиліття продуктивність нідерландського сільського господарства різко зросла. Цей ріст багато в чому зобов’язаний добре поставленій системі освіти в області сільського господарства, високому рівню дослідницьких робіт та інформаційному забезпеченню, орієнтованого на практику. Подальший ріст продуктивності вже більше не є пріоритетною метою. Такими тепер є охорона довкілля, покращення умов утримання тварин та підвищення якості продукції. 80% експорту припадає на країни Європейського Союзу, причому найкрупнішим покупцем є Німеччина. Нідерланди самі також ввозять сільськогосподарську сировину. До продукції, що імпортується також відноситься, в основному, сировина для кормової, а також для харчової промисловості, як, наприклад, кава, чай та какао.
2. КОНКУРЕНЦІЯ В ЗЕМЛЕРОБСТВІ
Беручи до уваги зміни у сільськогосподарській політиці Європейського Союзу землеробство все менше може розраховувати на гарантовані ціни на зерно, цукор та картопляний крохмаль. Наслідком цього є загострення конкуренції. Таким чином, землеробство стоїть на порозі великих змін. Все менше буде землеробних господарств єдиного типу. Ведення господарств стане більш різноманітним: в залежності від своїх можливостей та обставин хлібороби роблять вибір або на користь інтенсифікації плодоовочівництва або на користь інтенсивного тваринництва. Дехто переходить до побічних занять, як, наприклад, до продажу сільськогосподарської продукції з доставкою її додому або до організації зон відпочинку на місці сільськогосподарських угідь. Інші переключаються на біологічно чисте землеробство.
3. ПРИРОДНІ ВОРОГИ В ПЛОДООВОЧІВНИЦТВІ
Роль плодоовочівництва ставала з роками все важливішою, як в економічному аспекті, так і в аспекті забудови територій. Найважливішими продуктами на сьогодні є квіти, овочі, фрукти, шампіньйони, дерева та квіткові цибулини. Сектор тепличного плодоовочівництва вкладає тепер великі кошти в охорону довкілля. Держава та підприємці уклали угоди про те, як будуть реалізовуватись завдання у сфері охорони довкілля. Мова йде при цьому, зокрема, про добрива, засоби захисту рослин та відходи. Сектор тепличного плодоовочівництва працює також над виконанням угоди між підприємцями та державою про зменшення викидів СО2 та більш ефективне використання енергії. Щоб захистити рослини від хвороб та шкідливих комах, наразі використовується велика кількість природних засобів (природних ворогів), завдяки чому застосування хімічних засобів захисту рослин може бути обмежено.
4. СТИМУЛЮВАННЯ БІОЛОГІЧНО ЧИСТОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
При біологічно чистому веденні сільського господарства підприємець майже не використовує хімічно синтезовані засоби захисту рослин та штучні добрива. Об’єм біологічно чистого землеробства є досить скромним, хоча можна спостерігати його певний ріст. Щоб досягти посилення цієї тенденції, ведеться робота з покращення системи збуту, з досягнення конкурентноздатних цін на біологічно чисті продукти та з підвищення якості ведення господарства. Все більший інтерес проявляється до цих продуктів і з боку ринку. Альберт Хайн (Albert Heijn) - найкрупніша голландська мережа супермаркетів - планує, наприклад, протягом наступного десятиліття зупинити закупку продуктів, при отриманні яких використовуються хімічно синтезовані засоби боротьби з комахами та хворобами рослин. Наразі біля 30% нідерландських споживачів частіше купують біологічно чисті продукти.
5. ТВАРИННИЦТВО – ПРЕДМЕТ ДИСКУСІЇ
Найкрупнішою гілкою цієї галузі є молочне тваринництво. Важливу роль у розвитку тваринництва відіграли вжиті у 1984 році в Європейській Спільноті заходи з обмеження продукції (молочна квота). Удійність корів різко зросла, тобто таку ж кількість молока стало можливим отримувати від меншого числа корів. Поряд з молочним тваринництвом, що прив’язане до землі, існує і так зване інтенсивне тваринництво. Йдеться, в першу чергу, про свинарство та птахівництво. Характерним для інтенсивного тваринництва є те, що тварини (птиця) утримується в приміщенні. Свинина, птиця, а також яйця є, в основному, предметом експорту.
Пташиний грип (Aviaire Influenza), що розповсюдився у птахівничих господарствах у 2003 році, а також зафіксовані раніше випадки коров’ячого сказу та свинячої чуми стали поштовхом для відновлення дискусії про інтенсивне тваринництво у нашій країні. Йдеться при цьому не тільки про розповсюдження хвороб серед тварин та боротьбу з ними, але й про глобальні проблеми охорони здоров’я народу, умови утримання тварин, охорону довкілля, землевикористання та торгові стосунки. Не останнє місце в цій дискусії посідало питання про стан та перспективи сільськогосподарських підприємців та їхніх сімей.
6. РИБАЛЬСТВО ТА КВОТИ УЛОВУ
Головними напрямками нідерландського рибальства є морське та прибережне рибальство. Поряд з цим ведеться культивування молюсків, рибальство на внутрішніх водоймищах, розводяться водні культури. Морське та прибережне рибальство ведеться за допомогою сучасного флоту, що складається з катерів та суден-морозильників (траулерів). Флот катерів веде промисел морського язика, камбали, тріски, мерлана, оселедця та креветок. В економічному відношенні найважливішим в рибальстві є промисел камбали. Траулерний флот веде промисел оселедця, макрелі (скумбрії) та хорсмакрелі (Trachurus trachurus). Поряд з цим певне значення має промисел молюсків, яким займаються, головним чином, у водах Зеландії (на південному заході Нідерландів) і в Ваддензее (на півночі).
В рамках європейської політики з питань рибальства для кожного члена Європейського Союзу щороку встановлюється квота улову. Для визначення розмірів цієї квоти Європейська Комісія щороку заслуховує рекомендації біологів – спеціалістів з рибальства, які проводять досліди з визначення запасів риби, тобто, чи перевищують вони так званий Безпечний Біологічний Мінімум. Останніми роками все більше уваги приділяється відновленню рибальства. Так, наприклад, побічний улов може бути обмежений шляхом кращого підбору сіток або завдяки використанню для промислу електричних збудників, що дозволяють направляти рибу в сітки. При такому способі ловлі забезпечується зменшення шкідливого впливу рибальства на життя морського дна.
7. ВАРТІСТЬ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ І ТОРГІВЛІ
Агропромисловість – весь галузевий комплекс, пов’язаний з аграрним сектором, - має велике значення для нідерландської економіки. Ця галузь економіки включає в себе харчову промисловість, промисловість з виготовлення тютюнових та харчосмакових товарів, нехарчову агропромисловість, а також аграрні сектори торгівлі та послуг. Більше половини (за вартістю) продукції сільського господарства (включаючи плодоовочівництво) переробляється харчовою промисловістю та промисловістю з виготовлення тютюнових та харчосмакових товарів. До числа господарських галузей з найбільш високою вартістю продукції відносяться бійні, м’ясопереробна промисловість, молочна промисловість, промисловість з виготовлення кормів, промисловість з переробки тютюну та промисловість з виготовлення напоїв.
Більш детальну інформацію з питань, порушених в цій главі, можна отримати в Міністерстві сільського господарства, природокористування та якості продуктів харчування. Адресні дані міністерства вказані в кінці книги.